Другая психология » Пасивні стилі поведінки

Пасивні стилі поведінки

У. Томасом та Р. Кілменном у 1972 р. були розроблені п'ять основних стилів вирішення конфліктів: конкуренція, співробітництво, компроміс, відхилення та пристосування. Вони описані та широко використовуються у програмах навчання за кордоном. Ці стилі поведінки дозволяють створювати для коленої людини свій власний стиль вирішення конфліктів. Вони пов'язані із загальним джерелом будь-якого конфлікту — розбіжністю інтересів двох або більшої кількості сторін. Якщо це представити у графічній формі, то одержимо сітку Томаса-Кілменна, яка дозволяє проаналізувати конфлікт і обрати оптимальну стратегію поведінки.

Згладжування. При цьому стилі одна зі сторін або виправдовує себе, або погоджується з претензією, але тільки на даний момент. Само виправдання цілком не вирішує конфлікту і навіть може поглибити його, тому що внутрішнє, уявне протиріччя підсилюється.

Примушення. Це є тактика прямолінійного нав'язування того варіанта вирішення протиріччя, що влаштовує його ініціатора. Цей результат конфлікту деякою мірою дійсно швидко вирішує та остаточно усуває причини невдоволення ініціатора. Але він є найнесприятливіпіим для збереження відносин. І якщо в екстремальних умовах, наприклад, в офіційних відносинах військовослужбовців, регламентованих чіткою системою прав і обов'язків, він частково виправданий, то у системі сучасних особистих, родинних, подружніх відносин він дедалі більше відживає.

Ризик. Стиль, розрахований на ефект несподіванки. Сторона, що ризикує, застосовує серію максимально ефективних дій, швидко змінюючих одна одну, на які просто неможливо не відповісти. Тим самим ризикуюча сторона ставить свого опонента в умови жорсткого дефіциту часу, що у поєднанні з дефіцитом інформації змушує часом припускатися помилок та промахів.

Вирішення проблеми. Даний стиль — визнання розходження в думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту та знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін. Той, хто використовує такий стиль, не намагається досягти своєї мети за рахунок інших, а скоріше, шукає найкращий варіант вирішення конфліктної ситуації. Розбіжність у поглядах розглядається як неминучий результат того, що у розумних людей є свої уявлення про те, що правильно, а що ні. Емоції можна усунути лише шляхом прямих діалогів з особою, яка має погляд, відмінний від вашого. Глибокий аналіз та вирішення конфлікту можливі, тільки для цього потрібні зрілість та мистецтво спілкування з людьми. Така конструктивність у вирішенні конфлікту (шляхом вирішення проблеми) сприяє створенню атмосфери щирості, настільки необхідної для успіху особистості та компанії загалом.


Лечение
Биологические методы (шоковая терапия, психофармакотерапия). Медикаменты являются основным средством лечения шизофрении. Препараты: 1. психоаналептики (антидепрессанты) 2. психолептики 3. транквилизаторы Применяются курсами, для купирования обострений, амбулаторно и в виде поддерживающей терапии. Выбор препарата зависит от структуры псих ...

Общенаучный уровень методологии полового воспитания
Общенаучный уровень методологии предполагает ориентацию в теоретических основах системно-структурного, комплексного и деятельностного подходов. Поскольку этот уровень методологии чрезвычайно важен в последующем определении принципиальных основ к проблеме полового воспитания дошкольников, остановимся на нем более подробно. Суть системно-с ...

Воображение и эмоции
Активная работа фантазии вызывает богатую эмоциональную картину состояния детей. Известно, как дети воспринимают сказки. Они переполнены эмоциями, по силе не уступающими эмоциональной картине взрослых в самые значимые моменты жизни. А детская игра? Она просто теряет смысл для ребенка, если у нее отсутствует яркий эмоциональный фон и, одн ...